«Жінки Лазаря»: роман довжиною у сторіччя
“Жінки Лазаря” Марини Степнової – сімейна сага довжиною в сторіччя, в центрі якої знаходиться академік-єврей, одноліток сторіччя. Академік, в якому дивовижним чином поєднується світова геніальність і провінційна простота.
Чи автор використала історичну постать академіка Ландау, як прототип академіка Ліндта, головного героя роману, нам достовірно не відомо, але беззаперечно підштовхнула до ретельного аналізу біографії, як виявилося, відомого вченого.
Лазар Ліндт не тільки головний герой і чоловік цього роману, але й головна сюжетна конструкція, на яку нанизані образи Його жінок.
Перша уособлює архетип Матері, так само недоступна й ідеальна. Маруся – це символ 19 століття, яке зникає, забираючи з собою безтурботність й теплоту сімейних зустрічей, бо на порозі вже чекає Голодомор, Друга світова війна, червоний терор, якими щедро обдарувала людей радянська влада.
“Ліки від кохання”: в кабінеті у психолога
Друга жінка видатного науковця і так само видатного бабія – його дружина, але в романі поєднує в собі архетип Коханки й архетип Дочки.
А третя жінка академіка – його онука, янголом-охоронцем якої він вирішив стати після своєї смерті.
Роман про родину і про буремне 20 століття, яке не встигало роздивлятися прізвищ, орденів і досягнень, таврувало всіх, скільки було сили. Сага, яка не залишить байдужою жодну жінку, затягне в свої тенета і не відпустить до останньої сторінки. Я пишу «жінок», бо вважаю, що це якісна, цікава, небанальна, але все ж таки жіноча проза для жінок
