Європою наввипередки
У сучасному суспільстві важко знайти людину, яка б не знала про гарячі тури чи систему «all inclusive». Тут усе просто: забронював готель, купив квитки і вуаля. Але така перспектива цікава далеко не всім.
Зараз багато людей самостійно прокладають маршрут майбутньої подорожі. Без екскурсоводів, туристичної групи чи квитків на літак. Вони подорожують автостопом. Цей спосіб доволі популярний серед молоді. Добре зекономити та побачити якомога більше – основне гасло автостопу. Житло можна знайти на сайті Couchsurfing: тут люди з усього світу пропонують безкоштовне житло на декілька днів. Це не тільки значна економія коштів, а й культурний обмін та можливість підтягнути англійську.
Знайомтеся, це Сінавер Сейтумеров та Олександр Швець – автостопери з великим стажем. Незважаючи на свій молодий вік, вони встигли об’їздити безліч країн світу, здобути вищу освіту та стати крутими громадськими діячами.
“Колись мені набридне… гнатись за мріями. Колись…”
Сінавер родом із Сімферополя, завжди мріяв пов’язати свою роботу з піклуванням про інших. Тому, не вагаючись, переїхав до Львова, аби отримати професію лікаря. У студентські роки дізнався про Всеукраїнську молодіжну громадську організацію «Фундація Регіональних Ініціатив», згодом став її активним членом. Уже встиг організувати більше 20 міських та всеукраїнських проектів.
Подорожувати почав у студентські часи. За декілька років об’їздив 40 країн (всю Європу та трохи Африку). Найбільше запам’яталося Марокко, адже з самого дитинства Сінавер мріяв побачити пустелю. Для цього він обрав село Мхамід ель Джізлан, яке знаходиться неподалік Сахари. В ньому проживає лише 20 жителів. Яким же було його здивування, коли на сайті Couchsurfing він знайшов людину, яка хостить у такому «величезному» селі. У хатині не було ні електрики, ні води, а дорога до цього населеного пункту зайняла добу.
Інша цікава історія трапилася в Італії.
«Одної ночі я вирішив поспати у парку, адже хостел коштував дуже дорого, а безкоштовного житла я не знайшов. Спочатку все було нормально, а зранку я прокинувся від криків поліцейських. Я пояснив їм ситуацію, проте вони наголосили на тому, що в парку ночувати не можна, адже там водяться здоровенні пацюки, які можуть напасти. Наступної ночі я вирішив заночувати у церкві. Але це закінчилося ще гірше, зранку мене змусили мити підлогу та робити вологе прибирання», − розповідає Сінавер.
Наразі хлопець працює у лікарні, продовжує громадську діяльність та не планує припиняти подорожі.
«Колись мені набридне переїжджати з міста у місто й тримати валізи напіврозібраними, колись набридне хапатись за можливостями і гнатись за мріями. Колись…».
«Я є частиною європейського світу, але маю польський паспорт»
“Коли є орієнтир, то легше визначити, як рухатись і яким чином”
Сашко Швець народився, виріс та все життя прожив у Луцьку, тут же отримав вищу освіту за спеціальністю «Країнознавство». Надзвичайно активно займається громадською діяльністю. Особливу увагу приділяє міжнародним можливостям. Будучи головою Міжнародної служби в громадській організації, відправив 49 людей за кордон для участі в міжнародних проектах. Сашко також є засновником та керівником спільноти «Можливості для молоді» у соцмережах. Подорожувати стопом почав досить випадково.
«Я був учасником молодіжного обміну в Норвегії. Якось ми мали вільний день, і я вирішив відвідати сусіднє місто. Все, що для цього було потрібно, вийти на трасу та підняти великий палець. Так за 10 хвилин я вже їхав до своєї мети. Водій не тільки довіз мене до потрібного міста, а й показав його з гори та висадив у центрі».
Після цього Сашко набрався натхнення та за 4 роки відвідав 29 країн.
«Досягти чогось можна лише якщо поставиш мету й будеш йти до неї. Коли є орієнтир, то легше визначити, як рухатись і яким чином. Також важливо не боятись відкривати щось нове, завжди вірити в краще, а в подумках малювати прекрасне майбутнє, яке на практиці необхідно реалізовувати», − ділиться власним досвідом Олександр.
Зараз Олександр їде на рік до Польщі волонтерити в організації, яка займається історичною спадщиною та мистецькими проектами.