“Я роблю це не для особистої користі”
Його характеризують як найдобрішу і найщирішу людину в Миколаєві. Кількість проектів, які змінили життя і світогляд сотень українських дітей, не порахувати. Викладач, громадський активіст та волонтер Дмитро Сай розповів нам про свої соціальні проекти, роботу з дітьми та досвід співпраці з ООН.
Діма, ти займаєшся багатьма соціальними проектами, але чомусь про це мало хто знає. Чому так сталось?
Я ніколи про це не думав. Мені просто подобається це робити. І я роблю це не для особистої користі. Мені подобається вчити когось чомусь. Але це не є основним моментом моєї діяльності. Можливо, це могло б сприяти тому, що інші люди могли б щось подібне робити.
Чи складно в нашій країні організувати проект, пов’язаний із роботою з дітьми? Скільки офіційних дозволів потрібно отримати?
В принципі, не дуже складно. Це залежить від того, що робити. Якщо на рівні школи, то дозвіл дають директор та батьки. На рівні області організувати складніше. Дозвіл на проведення різних заходів мають дати департамент освіти, школа і, можливо, батьки. Але якщо проект цікавий, якщо він сприяє розвитку дітей, якщо він не суперечливий, то немає проблем.
Чому, зазвичай, присвячені подібні проекти?
Ми робили проекти, які сприяли здоровому способу життя. Один із них – через футбол. Були проекти, пов’язані з вирішенням конфліктів між дітьми у школі. А також написанням власних проектів. Тобто діти придумують ідею, розробляють проект, а ми їм допомагаємо знайти фінансування та втілити його у життя.
Повне інтерв’ю дивіться тут: