Haruki Murakami

Харукі Муракамі «Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі»

Тринадцятий роман найвідомішого в Україні японського письменника Харукі Муракамі має довгу назву, невеличкий (порівняно з рештою романів автора) обсяг та усі ознаки, притаманні стилю письменника. Тут і загадка минулого, і стражденний інтелектуал із суїцидальними нахилами, і, звісно ж, трохи містики.

Згаданий у назві Цкуру Тадзакі живе у Токіо, має улюблену гарно оплачувану роботу та власну квартиру, проте не має друзів, а жінки то з’являються, то зникають із його життя без жодних наслідків. Він не пручаючись пливе течією свого розпланованого порожнього життя, доки не зустрічає Сару. Відчувши потребу в цій жінці та розуміючи свою нездатність на нормальний людський контакт, Цкуру намагається розібратися у своєму минулому, яке призвело до його сьогоднішнього стану холодної відстороненості до життя.

Наомі Новік «Ті, що не мають коріння»

Подія, що розділила життя Тадзакі на до і після, трапилася 16 років тому, коли він навчався в університеті. Колись молодий Цкуру був одним із п’ятьох нерозлучних друзів, кожен з яких, крім Цкуру, мав ім’я, що означало певний колір. Троє хлопці та двоє дівчат увесь час проводили разом, знаходячи щось особливе у своїй дружбі. Проте цей глибокий та незвичний для підлітків зв’язок обірвався, коли Тадзакі, після закінчення школи, вступив до університету в Токіо. Переїхавши з рідного міста до столиці, він поступово втрачає з ними зв’язок, а одного дня телефонним дзвінком один із друзів просить Тадзакі припинити з ними спілкування. А після ще й єдиний університетський друг зникає у невідомому напрямку без жодних попереджень чи пояснень. Ці події штовхають його у прірву затяжної депресії та ледь не призводить до самогубства.

Цкуру не розуміє причин, через які найкращі друзі полишили його, й ця таємниця роками гризе його з середини, породжує страх людської близькості.

Роман Муракамі не про розслідування давніх таємниць: багато питань так і залишаються без відповідей, сюжетні лінії обриваються, секрети залишаються нерозкритими. Історія Тадзакі – це історія примирення із собою, позбавлення невпевненості та комплексів власної меншовартості. Герой врешті розуміє, що його безбарвність ніколи не робила його вигнанцем, а відсутність таланту – нудним та банальним. Його друзі бачили в ньому те, що він сам ніколи не помічав – риси, які вони вважали особливими, яким заздрили й які, на їхню думку, і тримали групу разом.

«Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі» – багатогранний роман про самотність та боротьбу з нею, про невидимі й неосяжні зв’язки. Сповнений символами, алюзіями та філософсько-риторичними питаннями твір японського письменника про японського персонажа виявляється на диво універсальним та інтернаціональним.

Жозе Сарамаго «Сліпота»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *