Богдан Логвиненко «Saint porno. Історія про кіно і тіло»
Люди діляться на дві категорії: одні хоча б раз за життя дивилися порно, інші брешуть, що ніколи не дивились.
Майже третину від загального об’єму світового інтернет трафіку займають так звані «фільми для дорослих». Чи не кожен третій сайт у світовій мережі – порно-сайт. Проте тема ця й досі залишається табуйованою й закритою для вільного обговорення. Та це не завадило молодому українському письменнику Богдану Логвиненку написати відверту деталізовану сповідь за лаштунками порно індустрії під назвою «Saint porno. Історія про кіно і тіло». За твердженням автора – нон-фікшн.
Історія українки, яка заробляє на життя забороненим у багатьох країнах способом, подана у формі монологу: дівчина згадує своє минуле, відповідаючи на питання невидимого співбесідника (мабуть, самого Логвиненка). У розповідях дівчини сіре радянське минуле із його дідівською мораллю протиставляється яскравому новітньому вільному європейському. У принципі уся книга подана на контрастах: нараторка порівнює життя та людей свого рідного провінційного містечка з Києвом, Україну та Росію з Європою, чоловіка, який бере, та жінку, що неодмінно дає.
Проте, книга «Saint porno. Історія про кіно і тіло», позиціонована як скандал, сенсація та відкриття, насправді нічим особливим не вражає. Головна героїня постійно розвінчує стереотипи про порно та секс, але її безперестанне везіння псує враження від реалістичності цієї сповіді. Усі розповіді про вдалі подорожі автостопом, безризикові побачення наосліп з інтернет-знайомими, нелегальні зйомки за кордоном, приправлені коментарями, що саме нашій героїні так пощастило, інші історії можуть бути не такі вдалі. Це ніби виправдання: насправді робота в порно індустрії не така безпечна й безхмарна, як описано у романі.
“Тітка Хулія і Писака” Маріо Варгас-Льйоси
Також героїня неодноразово підкреслює, що усі її ризики та сексуальні експерименти – це бунт проти закомплексованої системи цінностей. Начебто і гроші, які вона заробляє на зйомках, не так вже й потрібні, головне – свобода. Свобода від стереотипів, страхів, від суспільної думки та владних чоловіків. Хоча в діях відчувається значна залежність від громадських переконань, потреба виправдатись, пояснити, й мотиви схожі на безцільний підлітковий протест.
У книзі мало опису власне самого порно бізнесу. Подекуди випливають цікаві деталі чи схожа на інсайдерську інформація. Та загалом, порно тут виступає фактором шоку, виклику: як читач сприйме таку аморальну героїню? Повсякчас наголошується, що для неї порно – лише робота. У вільний час вона читає розумні книжки, мандрує, й навіть бере участь у подіях на Майдані під час Революції гідності. Такий собі взірець фемінізму, типова сучасна емансипована жінка.
Через малий обсяг, короткі розділи та простий авторський стиль, «Saint porno. Історія про кіно і тіло» читається швидко і легко, хоча, природно, слизька тематика не всім припаде до смаку, а у когось викличе й обурення.
