EVS: що це за фрукт і з чим він найкраще смакує?

“Волонтерська служба» – популярний молодіжний вірус.  Як він може зашкодити сучасній українській молоді?

Чому  НЕ варто їхати на рік в Европу?

Тому що тобі може там сподобатися, ти зажадаєш повернутися додому і почнеш змінювати своє оточення, своїх друзів (почнеш їх теж агітувати їхати), місто (ще диви, чого доброго, якийсь соціальний проект організуєш), країну (усвідомиш, куди хочеш рухатися далі, перестанеш бути медузкою). А до цього всього ще з іноземцями познайомишся, почнеш товаришувати, правду про свою країну розповідати, мову чужу незрозумілу вдосконалиш/вивчиш, станеш толерантним. Нащо воно все потрібно?

Але навіть якщо ти вирішив своїй зоні комфорту не зраджувати, не покидати її кохану напризволяще, я тобі по секрету розкажу, що таке EVS. Бо, може, хтось із твоїх знайомих вже їздив і тебе агітує, хоче заразити цим цікавим досвідом, то ж варто  знати назву цій хворобі.

EVS (European Voluntary Service) – це європейська волонтерська служба, в рамках якої ти маєш змогу поїхати на проект тривалістю від 2-3 місяців до 12 місяців у будь-яку країну Європи. Тематику ти обираєш самостійно. Проекти бувають найрізноманітніші: робота в бібліотеці (наприклад,організація дитячих культурних заходів), робота в музеях (моя знайома працювала екскурсоводом у державному музеї Аушвіц-Біркенау), робота в соціальних центрах (із підлітками, людьми з обмеженими можливостями), робота в молодіжних театрах, у школах і дитячих садочках.

Приймаюча організація забезпечує волонтера житлом, зазвичай це власна кімната в квартирі з іншими волонтерами. Також волонтер отримує щомісяця гроші на кишенькові витрати, найчастіше вони витрачаються на їжу. Якщо проект і організація знаходяться у великому місті, то приймаюча сторона забезпечує волонтера проїзним квитком на міський транспорт або велосипедом. І ще одна цікава річ: волонтер перші декілька тижнів відвідує мовні курси (мова країни, в якій відбувається проект), які оплачує теж приймаюча сторона. Із власного досвіду скажу, що елементарне знання англійської мови є вкрай необхідним, хоча б у перші тижні, коли ви ще не вмієте розмовляти місцевою мовою.

Ставлення до волонтерського досвіду в Європі відрізняється від нашого вітчизняного. Сучасні європейські працедавці дотримуються  думки, що якщо ти добре працював за ідею і  отримував гроші лише на кишенькові витрати, то ти безперечно будеш добре працювати за ідею і високу зарплату. Тому волонтерський досвід є невід’ємною частиною резюме молодої людини, яка прагне отримати високооплачувану посаду в компанії зі світовим ім’ям.  Від себе додам, що волонтерські проекти допомагають з’ясувати, до чого в тебе лежить душа. Волонтерство дає можливість  познайомитися з практичною стороною обраної діяльності, тобто ти спочатку пробуєш, потім вирішуєш, твоє це чи не твоє, а потім вже обираєш напрямок подальшої освіти. Саме тому в Європі спостерігається дуже цікава тенденція: молоді люди, закінчивши школу, беруть участь у волонтерському проекті (часто закордонному), і лише потім вирішують чим вони хочуть займатися у подальшому і на якому факультеті навчатися.

Розкажу про свій EVS досвід.

Мій волонтерський проект проходив у маленькому польському місті, на заході країни. Нас було 6 волонтерів (із Болгарії, Туреччини, Італії, Сербії й України).

Що входило в наші обов’язки?

Наш тиждень виглядав приблизно так: 3 дні (з 9.00 до 15.00) ми працювали в соціальному центрі для дорослих людей з обмеженими можливостями (ми разом з учасниками центру й професійними інструкторами малювали, шили, ліпили з глини, готували їсти, робили вироби з дерева, ходили за покупками, на прогулянки, їздили на різного типу змагання), 1 день ми проводили в клубі для молоді (туди приходили підлітки проводити своє дозвілля, для них ми організовували кіно-вечори, кулінарні заходи, святкування різних подій, фотоклуб, спортивні заняття, велосипедні екскурсії) і 1 день ми були в групі продовженого дня для молодших школярів. На кожному етапі нашої діяльності нас супроводжувала менторська підтримка працівників усіх місць, де ми працювали, організаторів проекту, наших місцевих друзів.

Я дуже тепло згадую ті 9 місяців, які провела з людьми, котрі насправді люблять те, чим займаються.

Для того щоб взяти участь у волонтерському проекті, необхідно знайти українську молодіжну неприбуткову організацію, яка співпрацює з програмою Erasmus+ (саме ця європейська програма фінансує європейські волонтерські проекти) і подати своє резюме разом з мотиваційним листом на один з актуальних проектів. Найчастіше такі організації розміщують об’яви на своїх сторінках у соціальних мережах із переліком проектів, на які шукають волонтерів.

Щиро бажаю кожному з вас підхопити вірус волонтерства! Це «хвороба», яка варта того, щоб нею похворіти!