Грем Джойс «Межі чаклунства»: магія та політ у космос
Книжки відомого титулованого письменника Грема Джойса вирізняються гармонійним поєднанням буденності та фентезі, що робить їх яскравим прикладом британського магічного реалізму. У передмові до «Межі чаклунства» автор пояснює, що саме те, яким дивовижним чином поєднуються в нашому житті давні традиції та новітні наукові відкриття, надихнуло його на створення цього роману. Дія твору відбувається в середині минулого століття. Саме в той час, на думку Джойса, розмиваються межі між прадавнім і новим: орбіту Землі підкорюють космонавти, а життя в маленькому містечку в центрі Англії досі підпорядковують своє існування примітивним народним віруванням.
Дивовижна суміш язичницьких ритуалів, християнської суворої моралі та сучасної науки найбільше втілена в образі головної героїні з незвичним ім’ям Ферн – папороть. Молода дівчина живе разом із прийомною матір’ю – Матуся Каллен – чи то місцевою повитухою, чи то відьмою, чи то жрицею. Переймаючи знання про лікувальні трави та настоянки, ритуали та традиції, Ферн, тим не менш, вважає більшість із них відмираючими забобонами. Дівчина прагне перейняти професію Матусі та допомагати породіллям. А в той самий час дивиться на зірки і думає про першу в світі жінку-космонавта. Її надихає не уявна магія Матусі та її відьмачих друзів, а сміливий вчинок Валентини Терешкової.
Хистка віра у надприроднє стикається з розвитком науки і техніки, а консервативні, майже феодальні традиції – з новітніми соціальними та феміністичними віяннями. Владні чоловіки містечка, де проживає Ферн, ненавидять та зневажають її та Матусю і весь час намагаються позбутися: відібрати будинок чи запроторити в психлікарню. Те саме дістається з гіппі та бітникам, що оселяються на старій фермі та порушують звичне сільське життя.
Місцеві приходять до Матусі та Ферн за допомогою: прийняти пологи, дати настоянку від якоїсь хвороби чи спекти традиційний пиріг. Їх вважають осередком народної мудрості, проте мало хто стає на їхній захист під час конфліктів із місцевим лордом-землевласником.
Мішель Уельбек «Покора»
Урешті решт не має значення чи то була магія чи галюциногенні гриби, чи допомагають людям лікувальні трави чи нашіптування, чи досвід повитух чи їх відьомські ритуали. Для жителів містечка традиції мають більше значення ніж безоплатна допомога держави, а страх перед змінами подекуди сильніший, аніж страх перед чаклунством.
Така боротьба між забобонами та наукою, традиціями й прогресом триває й досі. Деякі традиції не витримують натиску й назавжди відступають в минуле, деякі еволюціонують, як еволюціонує віра Ферн, а деякі передаються з покоління в покоління. Певні ритуали чи свята залишаються, але вже мало хто пам’ятає їхню суть чи ціль. Грем Джойс чудово демонструє, як розмиваються, звужуються чи зникають межі магії та реальності, як магія розчиняється в реальності.
