Мікропластик: невидимий ворог
Усе частіше ЗМІ у своїх матеріалах стали використовувати слово «мікропластик», але що воно означає – невже неминучу небезпеку? Сьогодні ми розповімо вам про цього невидимого ворога для всього живого.
Мікропластик – це не особливий небезпечний вид пластмаси, це невеликий шматочок звичайного пластику, розміром до 5 міліметрів, чим він і небезпечний. Ми не помічаємо його, коли купаємося в морі, але він там є, та ще й у величезній кількості. Нині мікропластик є всюди: у воді, повітрі, ґрунтах, та звідки ж він взявся? Слухайте у нашому подкасті.
Мікропластик потрапляє у навколишнє середовище двома шляхами: або це промислові відходи у вигляді гранул, порошків тощо, або це пластик, що під дією навколишнього середовища зазнав розпаду та зменшився у розмірах до 5 міліметрів. У кожному зі шляхів, мікропластик несе загрозу як навколишньому середовищу, так і людині. Нині у кожному куточку планети з’явилися крихітні шматочки синтетичних волокон, пластикових шариків, і вони буквально всюди – від пляжів Флориди до арктичного льоду, від сільських земель до міського повітря.
Найбільше мікропластику знаходиться у морях та океанах, а через малі розміри, мешканці не помічають, як, наприклад, разом з планктоном, з’їдають і велику кількість крихітних шматочків пластмас. Потім цю рибу виловлюють, відправляють на продаж, і людина згодом з’їсть її разом з усім мікропластиком. Тобто мікропластик потрапляє у харчовий ланцюжок, завдає шкоди тваринам і людям. Вчені довели, що проковтнуті мікропластичні частинки завдають шкоди органам та виділяють всередині організму небезпечні хімічні речовини. Такий вплив порушує захисну функцію організму, зупиняє зріст та розмноження клітин.
Читайте також: Як світ бореться зі сміттям
Стосовно негативного впливу на організм людини, ще не було проведено експериментів, але вже доведено, що середньостатистичний американець за рік вдихає та з’їдає понад 70 000 пластикових частинок. Дослідження на тваринах показали, що мікропластик може пошкодити кишківник та печінку.
Ми вже зрозуміли, що це насправді для людства та екосистеми невидимий ворог, але як з ним боротися?
Дослідники Національної лабораторії відновлюваної енергії Міністерства енергетики США нещодавно відкрили новий вид бактерій, що виробляють ферменти здатні швидко руйнувати пластик РЕТ (пляшки). На сьогодні науковцям вже вдалося покращити ефективність роботи фермента у лабораторних умовах, але до використання у реальному житті, потрібно ще багато часу.
Людина у побуті може використовувати фільтри для очищення води, але більш глобальних порад на сьогодні ще не має. Нині зрозуміло лише одне – слід працювати над переходом промисловості до більш екологічно чистих замінників пластику, а кожній людині зокрема, над сортуванням сміття, меншим використанням пластмасової тари, тощо.
Давайте зробимо так, аби усе було ЕСО.
