«Проблема трьох тіл»: зустріч із позаземними цивілізаціями по-китайськи
Українські видавці нечасто балують читача перекладами азійської літератури – сучасної чи хоч якої-небудь. Тим цікавішим є видання роману одного з найпопулярніших письменників-фантастів Китаю. «Проблема трьох тіл» – перша книга трилогії «Пам’ять про минуле Землі» – стала бестселером і поза межами Китаю, була номінована та отримала низку престижних літературних премій, а цього року планується вихід екранізації.
Сюжет роману закручується довкола проблеми контакту з позаземними цивілізаціями. Письменник намагається не лише осмислити усі можливі наслідки такого контакту, а й вибудовує безліч сценаріїв людської поведінки в подібній ситуації. Тут і урядова надсекретна програма із місією першого контакту з прибульцями, і групи звичайних людей, що прагнуть захоплення Землі інопланетянами, і об’єднання військових з різних країн світу заради порятунку від загрози вторгнення.
Роман Лю Цісіня цікавий у першу чергу тим, що демонструє різнобічну реакцію на потенційний контакт. Голлівуд вчить нас, що перед загрозою винищення чи поневолення позаземними цивілізаціями, людство об’єднається під керівництвом США та винищить ворогів. У китайського автора не все так однозначно. Цивілізація системи трисолярису і справді, після отримання сигналу із Землі, планує вторгнення та цілковите винищення людства, адже їхній світ мало придатний до життя і знаходиться під постійною загрозою зникнення. Проте земляни, що отримують зворотній сигнал і дізнаються таким чином про існування іншого світу, не налаштовані воювати із загарбниками. Вони створюють організацію, метою якої є допомога прибульцям та нівелювання наукових досягнень землян. Та навіть усередині самої організації існує розкол. Хтось настільки ненавидить людство та зневірився у можливості змін на краще, що прагне тотального винищення свого власного виду. Хтось вбачає в позаземній цивілізації рятівників та реформаторів, а для когось прибульці справжні боги.
Грем Джойс «Межі чаклунства»: магія та політ у космос
Через роман Лю Цисіня багато дізнаєшся не лише про теорії контакту. Твір просякнутий кривавими сторінками комуністичної історії Китаю та безліччю наукових теорій та фактів, про достовірність яких не спеціалісту судити важко. Проте читаючи роман, виникає відчуття, що тримаєш у руках науково-популярну книжку.
Значне місце для сюжету відіграє розпочата вождем китайської комуністичної партії Мао Цзедуном так звана культурна революція. У її результаті були знищені, ув’язнені або вигнані з країни представники середнього класу державних службовців, артистів і вчених. Читаючи глави, присвячені цим подіям, іноді забуваєш, що дія відбувається в Китаї: настільки схожі були ідеології з СССР. Гоніння та переслідування, страх піти проти партії та підпорядкування науки вченню тогочасного вождя наче взяті із антирадянських творів українських письменників.
Не оминає Лю Цисінь й проблеми екології. Саме зневага людства до навколишнього середовища, бездумне винищення природи заради миттєвої вигоди стає для багатьох інтелектуалів причиною ненависті та презирства до власного виду.
Та попри все, автор залишається на боці людства та тих його представників, що викривають змову організації прихильників трисоляріан. Принаймні перша книга завершується надією на перемогу в майбутній боротьбі проти інопланетян та впевненістю у невмирущість людської раси.
